Що таке есе

Щоб написати есе, не потрібно бути письменником. Достатньо бажання розказати щось про себе чи висловити власну думку з приводу певної теми. Адже есе як малий літературний жанр і виникло для того, щоб люди могли ділитися власним досвідом та розповідати про свої переживання. Писати есе дуже просто. Дочитайте до кінця цю статтю, дотримуйтесь правил, про які ми розкажемо, і у вас все вийде.

Зміст

Структура есе

Що таке есе

Эсе — це жанр невеликого за обсягом літературного твору, написаного у прозовій формі на вільну тему. Автор есе зазвичай виражає власну позицію з приводу якої теми, яка ґгрунтується на власному досвіді. Лінгвісти та літературознавці за тематикою розрізняють філософське, публіцистичне, літературно-критичне та історико-біографічне есе.

Исторія виникнення жанру

Слово «essai» походить з французької мови та вперекладається як «випробування, проба, досвід». У французьку мову слово прийшло з латинської, де «exagium» — «вимірювання, зважування». Так називають гирьку, за допомогою якої визначають вагу чогось. Вважається, що першим термін «есе» використав французький письменник та філософ Мішель Монтен. У кінці XVI століття вийшла друком його книга під назвою «Les Essais» — «Досліди». Праця мітила різні за обсягом, тематикою та стилем твори-роздуми, які об’єднувалися лише особистістю їх автора. Ця особливість і підкреслив автор книги. Саме після «Дослідів» жанр есе набув популярності у Європі, а пісніше жанр здобув славу вже й у США. У XIX столітті есе уважалося традиційним літературним жанром у всьому світі.

Мішель Монтен

Подібний жанр короткої прози існував також і в Японії ще у X столітті під назвою «дзуйхицу». Його заснувала фрейліна імператорської свити Сей Сьонагон. В її творі «Примітки на голові» було написане все, що спало на думку: роздуми, спостереження, переживання, спогади.

Серед найвідоміших есеїстів варто відзначити французького письменника Дені Дідро, французького просвітника Вольтера, німецького поета Генріха Гейне, ірландського драматурга Бернарда Шоу та українського поета Василя Барку.

Для чого пишуть есе

Эсе — це твір, який має вільну форму, пишеться на вільну тему та обов’язково виражає особисту точку його автора. Обов’язкова умова написання есе — вираження власного ставлення до якоїсь проблеми та аргументація його.

У багатьох людей цей жанр асоціюється зі школою. Однак мало хто знає, що компанії під час працевлаштування саме за допомогою есе випробовують заявників на певні посади. У такий спосіб роботодавець може практично оцінити світогляд майбутнього працівника, рівень його загальної та професійної підготовки. Багато фахівців пропонують свої послуги на ринку праці. І вибрати саме того, хто підходить найбільше досить складно. Адже під час роботи важливими є не лише професійні якості, а й світогляд та цінності людини. Саме ці якості найлегше можна показати в есе.

За допомогою есе можна вибрати й гідних кандидатів під час вступної кампанії до вищих навчальних закладів. Адже в есе абітурієнт добре показує свласні погляди на життя. Під час розгляду есе державна вступна комісія розглядає та оцінює такі параметри кандидата:

  • грамотність;
  • ясність викладу думок;
  • чіткість аргументації думок.

На які теми пишуть есе

Тема эсе може бути вільною, або тією, яку пропонує приймальна сторона. ЇЇ обирають таким чином, щоб учасник міг показати через текст свою ерудицію, професійні навички, компетенцію, креативність та прагнення до розвитку сеье як фахівця. Для заявників на певну посаду можна запропонувати есе на такі теми:

  • Я та моє ставлення до роботи.
  • Мої найкращі якості як професіонала.
  • Моя головна життєва мета.
  • Життєві складнощі на моєму шляху.
  • Чому я хочу працювати саме у вашій компанії?

Залежно від галузі вищого навчального закладу та напрямку підготовки, на який вступає абітурієнт, можуть підбиратися такі теми:

  • Яким студентом я себе бачу?
  • Мої найгірші риси характеру, яких я хочу позбавитися.
  • Відповідальність — це …
  • Людяність — це важлива риса?
  • Цілі, яких я хочу осягти в житті.

Есе це що таке

Види есе

Видів есе дуже багато, серед яких основними є такі:

  • суб’єктивне — автор розкриває свою певну сторону та розповідає про певні риси характеру;
  • об’єктивне — опис предмета чи ідеї.

За змістом есе поділяються на такі види:

  • духовно-релігійне;
  • філософське;
  • публицистичне;
  • літературне;
  • історичне.

Эсе можна написати у форматі:

  • листа;
  • рецензії;
  • уровка з мемуарів;
  • мініатюри;
  • нотатки.

За типом мислення есе поділяють на такі види:

  • аналітичне;
  • образне;
  • критичне;
  • рефлексивне.

Найвідомішою наразі класифікацію видів жанру есе сьогодні є поділ за призначенням:

  • Академічне (мотиваційний лист) — головною метою цього типу є розповідь про себе як особистість та про свої досягнення. В ньому автор коротко розповідає про те, як він ішов до певної мети, що зробив, чому саме його потрібно вибрати серед конкурентів та чому саме цей заклад чи компанію він обирає для своїє подальшої діяльності. Важливо, щоб цей твір розкривав навички мислення, аналізу та аргументації основної думки.
  • Эсе для працевлаштування. У такому прозаїчному нарисі автор має продемонструвати індивідуальний поглад на певну тему та особисті якості. Завдання такого есе — переконати работодавця у власному прфесіоналізсі, достатньому досвіді роботи, який відповідає запропонованій вакансії. Автор може розповісти, чому кандидати бажає працювати на цій посаді та чому потрібно вибрати саме його. На відміну від резюме, де викладаютьс сухі факти, в есе людина аргументує власну думку щодо перспективи роботи у закладі, показує власну роль у розвитку компанії чи орагнізації.
  • Художнє. Літературний нарис дозволяє висловити власні враження автора щодо різних питань. У такому есе, зазвичай, подаються міркування, обрамлені за допомогою художніх прийомів: алегорії, метафори, эпітетів, порівнянь тощо.

Мотиваційний лист

Особливості жанру

Есе має характерін ознаки, які відрізняють його від інших літературних жанрів:

  • роздуми на конкретну тему або відповідь на певне питання;
  • звернення до моральної та філософської проблематики;
  • використання таких типів мовлення як роздум та опис;
  • відсутність чіткої сюжетної лінії;
  • індивідуальний стиль мовлення автора;
  • суб’єтивність розповіді.

Структура

Структура есе мітить три компоненти:

  • зачин — вступну частина, вибір та аргументацію теми;
  • основну частину — міркування автора;
  • закінчення — висновки щодо сказаного.

У нарисі завжди є теза — ідея, бачення автора. Тезис може стояти на початку есе (й надалі автор обговорюватиме його), або в кінці твору (як наслідок його міркувань). Будь -яка теза має бути підтверджена кількома аргументами, а аргументи проілюстровані прикладами. Давайте детальніше розглянемо кожен елемент есе:

  1. Вступ. У цій частині слід привернути увагу читача. Це можна зробити з формулюванням захоплюючого питання, зіткнення з парадоксальним явищем, протиріччя. Початок твору має інтригувати та зацікавити читача, щоб той хотів читати весь текст. Вступ — це своєрідна головоломка, де немає жодної деталі або чогось недостатньо, щоб побачити усю картину, тому необхідно повністю прочитати твір.
  2. Основна частина. Автор розкриває основну ідею, формулює тезу — значення тексту, що відповідає проблемі або темі есе. Саме в тезі лежить головна ідея, суб’єктивна думка автора, з якою можна не погодитися.
  3. Висновок. Його мета — узагальнити результати всього написаного. Автор підсумовує, виходячи з тези, якщо спочатку він поставив питання, або висвітлює його в кінці тексту. Закінчення твору має бути логічним, тобто автору потрібно відповісти на запитання та повністю розкрити тему.

Помилки під час формулювання тези

Теза — це фундамент, на якому ґгрунтується есе, тому важливо не припускатися помилок під час його формулювання. До типових помилок постановки тезису належать:

  • Теза у вигляді питання. Теза — це певна позиція, тому автор не може сумніватися у власній точці зору.
  • Великий обсяг. Стислість та простота розуміння є важливими ознаками тези.
  • Штампи, кліше. Теза не має містити стандартні фрази, які відволікають читач. Текст має бути оригінальним, свіжим, творчим.

Аргументи

Будь -яка заява має бути підтверджена. Основою для тези є аргументи, які демонструються практично та з прикладами. Приклади найкраще брати з особистого досвіду, тоді нарис бути жвавим, унікальним і цікавим читачам. Щоб запобігти помилкам в аргументації, використовуйте наступні рекомендації:

  • Робіть аргументи різноманітними, не повторюйтесь.
  • Зверніть увагу на координацію аргументації та висловлювлюйте свої думки в тексті.

Помилки у висновку

Висновок — це головний етап, який вмістить важливі компоненти узагальнення:

  • Нові аргументи — в кінці есе пишуть результати міркувань, а не наводять нові аргументи. Усе нове, що хотіли сказати має бути в основній частині. Висновок тільки підсумовує сказане.
  • Переказ тексту. Не потрібно знову коротко переказувати те, про ще вже йшла мова. Жодному читачеві не цікаво кілька разів перечитувати одне й те саме. Завершуйте свою розповідь логічно, роблячи висновок того, про що ви вже розказали на початку есе.

Як писати есе

Алгоритм написання есе

Попри те, що нарис іноді вважається потоком свідомості та думок автора, есе — це серйозний жанр, який вимагає попередньої підготовки. Тому перш ніж почати його писати, варто скласти план. Далі дотримуйтеся нашої простої інструкції, щоб грамотно його написати:

  1. Визначте тему, на яку ви писатимете есе, або уважно прочитайте завдання, якщо ви готуєте твір за запропонованої темою. Пишіть про те, у чому ви розбираєтеся накраще.
  2. Складіть план майбйтнього твору, розгляньте загальні помилки та рекомендації. Подумайте над тезою, аргументами, доберіть владі приклади.
  3. Прорахуйте час, який у вас є на написання есе. Якщо ви маєте писати твір в аудиторії, то потренуйтеся вдома.
  4. Дотримуйтеся вказаного обсягу.
  5. Напишіть есе кілька разів, щоразу розкриваючи тему з різних сторін. Виберіть найвдаліший варіант.

Як написати есе: 6 простих порад

Щоб зробити есе дійсно хорошим та цікавим, використовуйте загальні поради щодо написання есе:

  1. Не пишіть багато зайвих слів, та не переливайте у тексті з пустого в порожнє. Риторичні запитання, розмиті формулювання, що не мають сенсу, відволікають від основної розповіді.
  2. Перечитайте текст вголос. Ця рекомендація допоможе почути, як звучить текст. Приберіть з тексту конструкції, які перевантажують його. Розташуйте слова у такому порядку, щоб зміст сприймався найлегше.
  3. Попросіть когось із знайомих послугати та почитати текст. Погляд сторонньої людини допоможе виявити слабкі місця та усунути помилки.
  4. Попросіть допомоги у фахівця. Абсолютно не соромно запитати, чи є якісь моменти незрозумілими.
  5. Зосередьтеся на цілях, яких ви хочете досягти. Підтвердьте всі прикладами життя, які допоможуть розкрити тему есе.
  6. Напишіть пробний нарис перед основним. Візьміть будь-яку іншу тему та досвід.

Найкраща порада під час написання есе: просто відповідайте на запитання зрозумілими словами, щоб читач чи слухач зміг побачити світ вашими очима.

Поширені помилки

Іноді досить цікава тема есе може бути зведена нанівець через помилки у тексті. Щоб уникнути цього, потрібно чітко знати типові помилки:

  • Граматика та пунктуація. Залишать неприємне враження в цілому про твір, оскільки грамотно написаний текст завжди легко читати та повністю можна зрозуміти його зміст
  • Логічні. Аргументи мають підтверджувати тезу автора, а не спростувати її.
  • Повторення. Не потрібно повторювати ту саму думку кілька разів. Читач не дурний, він пам’ятатиме. Але якщо ви хочете повернутися знову до того, що ви вже сказали, зробіть це логічно поясненим.
  • Плагіат. Есе — це особистий досвід, творчий процес, який неможливо скопіювати. Ви можете використовувати в тексті цитати інших людей, але обов’язково потрібно на них посилатися.
  • Потік думок. Розмірковуйте, дозволяйте собі філосфствувати, але не забувайте давати конкретні факти та дані.
  • Гумор. Жарти мають бути помірними, не торкатися почуттів інших людей. Найвдалішим жартом є жартом є жарт над самим собою.
  • Чутливі теми без потреби. Не пишіть про релігію, політику, расизм та інші спорні теми, якщо вони жодним чином не висвітлюють проблему вашого твору.
  • Використання невідповідної або нецензурної лексики. Жаргонізм, сленгові слова, а тим більше, нецензурні слова заборонені в такому жанрі.
  • Особиста інформація. Деталі про вік, історію хвороби, сімейний стан не будуть цікавими читачеві.

Висновок

Эсе — популярний жанр, який дозволяє автору не лише розказати про свій досвід, погляди, думки, але й розкрити внутрішній потенціал та свої здібності. Эсе развиває критичне та аналітичне мислення, дає змогу зрозуміти себе самого як особистіть.

Написати відповідь:

Ваша електронна адреса не буде опублікована

Site Footer

Sliding Sidebar